Нормативно правові документи, що регулюють роботу практичного психолога:

• Конституція України;

• Декларація прав людини;

• Конвенція про права дитини;

• Закон України «Про освіту»;

• Закон України «Про професійно-технічну освіту»

• Етичний кодекс психолога (прийнятий на І установчому з’їзді Товариства психологів України 20.12.1990 в м. Києві);

• Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 № 127 (у редакції наказу МОНУ від 02.07.2009 № 616);

• Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 № 691;

• Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.01.2001 № 330;

• лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-374 «Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році»

• лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1/9-352 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України»;

• норми часу на роботи, що виконуються практичними психологами (соціальними педагогами) системи освіти, які розроблені та апробовані Національним центром продуктивності Міністерства праці України і затверджені наказом Міністерства освіти України від 07.12.1995 № 339;

• наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»;

• лист Міністерства освіти і науки України від 15.08.2007 № 1/9-479 “Про нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів ”;

• лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 № 109 “Про тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога)”;

• інші нормативні і методичні матеріали Міністерства освіти і науки України, обласних та міських ланок освіти.

        Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами , які мають вищу                         спеціальну освіту без вимог до стажу педагогічної роботи (п. 1.4. Положення про психологічну службу, ст. 21,               22 Закон України «Про освіту»):

• практичний психолог – психологічну зі спеціальності «Психологія», «Практична психологія»;                     Тривалість робочого тижня практичного психолога – 40 годин. Із них 20 годин відводиться для роботи безпосередньо у навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 годин — на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів, оформлення висновків, планування та звітність. Дані види робіт практичний психолог, соціальний педагог мають право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, навчально-методичних та наукових центрах) (п. 4.8. Положення про психологічну службу, лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 № 109 «Про тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога)»                                                                                        Завданнями діяльності практичного психолога ДНЗ “Ужгородський центр професійно-технічної освіти” є: забезпечення якості і доступності психологічних послуг здобувачам освіти, батькам та співпрацівникам навчального закладу; підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу; психологічна допомога здобувачам освіти та співробітникам навчального закладу в кризових та стресових ситуаціях, попередження процесів дезадаптації, в тому числі і девіантної поведінки серед осіб, що навчаються; сприяння повноцінному розвитку особистості здобувачів освіти, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і професійного саморозвитку; формування навичок психічної саморегуляції.